Dallas здобув унікальні документи, які підтверджують продовження діяльності західних компаній з виготовлення обладнання для видобутку нафти попри санкції. Мова йде про технології, що належать світовому гіганту SLB (Schlumberger), які досі використовуються в Росії, попри всі заяви компанії про вихід з ринку РФ. На наш запит у компанії не відповіли. Тож публікуємо всі документи такими, які ми отримали від російського джерела разом із висновками, обумовленими мовчанням корпорації.
Світовий лідер нафтосервісної галузі SLB (раніше Schlumberger) готується відзначити своє 100-річчя у 2026 році. Заснована у Франції, компанія давно закріпилася серед найбільших гравців енергетичного сектору. У 2022 році вона посіла 349 місце у рейтингу Fortune Global 500 найбільших компаній світу, а обсяг її активів наближається до 50 мільярдів доларів США. SLB є також однією з найбільших енергетичних груп США, тому не дивно, що штаб-квартира знаходиться в Хʼюстоні, штат Техас.
Компанія має розгалужену структуру, до складу якої входять десятки підприємств по всьому світу. Росія не є виключенням. Попри міжнародні санкції у 2024 році виручка російського підрозділу SLB склала $1,4 млрд, що становить 4% у загальній структурі доходів групи.
Звісно, для такого гіганта ці 4 відсотки — це несуттєвий показник. Натомість росіяни отримують надійного і перевіреного постачальника технологій, а також якісний сервіс свого нафтовидобувного обладнання та свердловин.
В січні 2025 року вона опинилася під тиском через останній пакет адміністрації Джозефа Байдена проти нафтової промисловості РФ. За логікою нафтосервісна компанія SLB повинна була покинути Росію, адже санкції від 10 січня 2025 року створили додаткові юридичні ризики для компанії. Зокрема, через заборону надання нафтових послуг всіма громадянам США, де б вони не знаходилися, прямо або опосередковано, будь-якій особі, що знаходиться в Російській Федерації.
Саме про таку опосередковану схему ми і поговоримо сьогодні.
“Технологическая компания шлюмберже”
В березні 2003 року в Росії, в місті Тюмень, була зареєстрована “Технологічна компанія Шлюмберже”. В російських реєстрах засновниками “Технологічної компанії Шлюмберже” вказані дві нідерландські компанії:
- Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “ШЛЮМБЕРЖЕ Б.В.” (SCHLUMBERGER B.V.) із часткою 99,9% або 18,7 млрд руб. статутного капіталу;
- Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “ШЛЮМБЕРЖЕ ІНВЕСТМЕНТ СЕРВІСЕЗ Б.В. (SCHLUMBERGER INVESTMENT SERVICES B.V.) із часткою 0,1% або 17,9 млн руб. статутного капіталу.
Як вказано на сайті Тюменської торговельно-промислової палати “Технологічна компанія Шлюмберже” – це російська компанія для реалізації міжнародною компанією “Schlumberger” найбільшого в Росії комплексного інвестиційного проекту з будівництва двох заводів і тренінгового центру.
Простими словами — “Технологічна компанія Шлюмберже” є дочкою (чи онукою) SLB.
Вийшли з російського ринку?
У березні 2022 року в публічній площині SLB відмовилася від подальших інвестицій у російський ринок через санкції проти Росії. Остання новина на сайті російського Шлюмберже (slb.ru) датована 22 березня 2022 року. В ній якраз цитується заява головного виконавчого директора Олівʼє Ле Пьоша зі штаб квартири в Хʼюстоні про призупинення операцій.
Втім, російська компанія продовжує функціонування як самостійно, так і через посередників.
Тут варто згадати, що в жовтні 2022 року Schlumberger провела ребрендинг і змінила свою назву на SLB. А російський підрозділ так і лишився з назвою “Технологічна компанія Шлюмберже”. Схоже на дистанціювання, втім отримані нами документи чітко вказують на звʼязок.
По-перше, серед отриманої нами документації є договір укладений двома мовами — російською та англійською. Це може вказувати на те, що російська компанія Шлюмберже досі підпорядковується світовій корпорації.
Частина листування між російською Шлюмберже та заводом Протон. Пошти співробітників Шлюмберже мають загальний домен @slb.com.
Висновки про звʼязок ми робимо на основі даних за 2025 рік. Пошти з корпоративним доменом @slb.com використовуються досі, попри всі заяви компанії про поступове згортання роботи в РФ у відповідь на подальше розширення міжнародних санкцій. Наприклад, ще в липні 2023 року SLB оголосила про припинення поставок продукції та технологій до Росії з усіх підприємств SLB по всьому світу.
Водночас реальність зовсім інша. З одного боку SLB заявляє про зменшення активності в РФ, а з іншого — навпаки підтверджує свою подальшу присутність у РФ — про це свідчить офіційний розділ FAQs for SLB in Russia на сайті компанії. Замість згортання діяльності, компанія фактично розширила свою присутність у країні після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За інформацією Reuters, SLB скористалася ринковою ситуацією: її основні конкуренти — Halliburton Co. та Baker Hughes Co. — залишили Росію, що відкрило для компанії нові можливості для зміцнення позицій.
Конфіденційно і не підлягає розголошенню
11 лютого 2025 року, тобто через місяць після введення США потужного пакету санкцій проти нафтового сектору РФ, російська “Технологічна компанія Шлюмберже” почала шукати підрядника для виготовлення низки унікальних компонентів для свого обладнання за власними кресленнями. Серед претендентів розглядався завод “ПРОТОН” в місті Владімір, Росія.
Серед пакету документів, що є у розпорядженні Dallas, є угода про нерозголошення інформації, де сторони визначили порядок та способи передачі конфіденційної інформації від Шлюмберже до Протону. Звісно, ці дані містили комерційну таємницю.
Угода про нерозголошення
Через шість днів, 17 лютого 2025 року, сторони уклали акт приймання-передачі, зі змісту якого зрозуміло, що Шлюмберже передали пакет креслень, необхідних для виготовлення ротора та статора до занурювального електродвигуна з габаритом 117 мм (ПЭДМТ-117). Дані електродвигуни є складовою частиною електровідцентрових насосів для видобутку нафти і застосовуються для перекачування пластової рідини з нафтових свердловин, яка може містити воду, нафту, газ і механічні домішки.
Акт приймання-передачі
Характеристики занурювальних електродвигунів, виробництва Schlumberger з офіційного каталогу продукції на сайті російської компанії slb.ru
Файли, що є в розпорядженні Dallas, містять як технічні вимоги до деталей, так і креслення. Характер отриманих документів засвідчує, що “Технологічна компанія Шлюмберже” використовує підрядників для виготовлення частини обладнання. З цією метою підряднику передали унікальні креслення всупереч санкціям.
Інакше кажучи — посереднику передали західні технології, що належать SLB. Адже інтелектуальна власність дочірнього підприємства є все одно власністю та активом всієї корпорації.
Далі ланцюжок простий:
- російська Шлюмберже отримала замовлені ротори та статори від третіх сторін;
- на заводі в Тюмені зібрали обладнання для видобутку нафти;
- обладнання відправили на російську нафтову свердловину.
Там це обладнання прямо зараз працює, обслуговується фахівцями російського “Шлюмберже” та приносить Росії шалені надприбутки від продажу чорного золота. І попри всі санкції це підживлює економіку РФ для продовження її агресії.
Приклад креслень та технічні умови з логотипами та реквізитами Schlumberger та заводу “Тюменские насосы Шлюмберже”.
Питання без відповідей
Ми звернулися із запитом до SLB щодо їх діяльності в Росії. Втім, на жаль, так і не отримали відповіді.
Ось питання, які ми хотіли поставити SLB:
- який статус має російське Товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічна компанія Шлюмберже” в структурі SLB;
- чи має можливості SLB контролювати діяльність російського підприємства та впливати на рішення;
- кому належить право інтелектуальної власності на отримані нами креслення та іншу документацію ПЭДМТ-117 — російському підприємству, чи SLB і, відповідно, чи має право російська сторона розпоряджатися та передавати іншим сторонам цю інтелектуальну власність;
- чи використовуються російською стороною компоненти іноземного виробництва чи іноземні технології для виготовлення обладнання для видобутку нафти.
Не отримавши відповіді від SLB, ми можемо припустити, що компанії відомо про діяльність російських компаній, і вона свідомо уникає цієї теми. Відповідно, заявлена SLB відданість санкціям є лише декларативним жестом.
Технології видобутку нафти є основою російського нафтового сектору, доходи від якого продовжують фінансувати війну. Тому посилення санкцій має відбуватися не тільки проти тіньового флоту Росії, і не тільки у вигляді вторинних санкцій на покупців. Але й проти потрапляння в Росію технологій для видобутку нафти.
На своєму сайті SLB вказує, що вони рішуче засуджують дії Росії, спрямовані проти України, і що в центрі їхньої уваги залишається безпека співробітників у всьому регіоні, а також їх технологій та активів. Це звучить як відмовка, бо в реальності ми бачимо як російський бізнес продовжує роботу.
Сьогодні, коли точиться дискусія між американськими та європейськими партнерами щодо подальших кроків тиску на Росію, лідер США Дональд Трамп каже, що санкції не матимуть потрібної сили, якщо Європа продовжує купувати нафту та газ у РФ. З цим твердженням неможливо не погодитись. Як неможливо спростувати того факту, що компанія зі штаб-квартирою в Техасі продовжує підтримувати російський ринок технологій для видобутку нафти. Без західного обслуговування російське обладнання швидше перетвориться на брухт.
Якби SLB реально засуджувала дії Кремля, то вона мала б спробувати заблокувати доступ до своїх технологій в Росії. Це єдиний спосіб.
