За кожним російським військовим літаком, що злітає стоїть державне підприємство АТ «Авіаремонт». Це головна ремонтна компанія військової авіації Росії, що діє під управлінням держкорпорації «Ростех» та її дочірньої структури — Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК). «Авіаремонт» є ключовою ланкою, від якої залежить боєздатність усього парку Повітряно-космічних сил (ВКС) Росії. Втім, внутрішні документи підприємства свідчать про галузь, яка перебуває у глибокій кризі.
Авіапарк без майбутнього
Документи, отримані Dallas, зокрема матеріали до грудня 2025 року, вказують на стрімкий занепад авіагалузі РФ. Найяскравіше це видно на прикладі літаків серії «Ан» київської розробки — радянських машин, які Росія вже не здатна ані виробляти, ані замінити, ані повноцінно обслуговувати через західні санкції.
Після анексії Криму у 2014 році авіаційні зв’язки між Росією та Україною обірвалися практично миттєво. Москва водночас втратила доступ і до українських конструкторських розробок, і до запчастин, і до виробничих потужностей. Уже з 2016 року у світі не з’явилося жодного нового літака серії «Ан» — Росія залишилася з парком застарілих машин, які ще якось тримаються в повітрі, однак замінити їх нічим.
Шлях до катастрофи
Наслідки цієї ситуації вже давалися взнаки. У грудні 2025 року, після планового ремонту, російський Ан-22 — найпотужніший російський стратегічний військовий літак — розвалився в повітрі під час випробувального польоту і впав у водосховище в Іванівській області. Усі семеро членів екіпажу загинули. Слідчий комітет РФ відкрив кримінальне провадження за фактом можливих порушень правил льотної підготовки.Катастрофа сталася в тому ж Іваново, де розташований 308-й авіаремонтний завод (308 АРЗ) — ключове підприємство з ремонту літаків серії «Ан». Завод поспішив дистанціюватися від інциденту, заявивши, що востаннє цей борт проходив обслуговування на підприємстві ще у 2007 році.
Це твердження не відповідає дійсності. Dallas отримав документ, який свідчить, що ремонтні роботи на цьому конкретному літаку проводилися на 308 АРЗ ще в серпні 2025 року — лише за чотири місяці до того, як він розпався в повітрі.
Той інцидент пройшов майже непоміченим, а ось наступний легко замовчати не вдалося. 31 березня 2026 року під час планового перельоту над Кримом зазнав катастрофи військово-транспортний Ан-26. Усі 29 осіб на борту загинули — серед них генерал-лейтенант Олександр Отрощенко, командир змішаного авіаційного корпусу Північного флоту і один із найбільш заслужених льотчиків збройних сил Росії. «Зовнішнього ураження літака не було. Попередня причина катастрофи — технічна несправність», — повідомило Міністерство оборони РФ в офіційній заяві.
Внутрішні документи, отримані Dallas, показують інше: «технічна несправність» — це не випадковість, а прямий наслідок занепаду системи техобслуговування, яку самі російські чиновники приватно визнають непридатною. Її підірвала війна проти України, добили санкції, а управлінські рішення лише поглибили кризу.
Паперовий слід
Серед документів «Авіаремонту», які вивчив Dallas, — відвертий аналіз генерального директора Альберта Бакова, адресований особисто голові «Ростеху» Сергію Чемезову. У документі йдеться про стан 308 АРЗ — дочірнього підприємства «Авіаремонту» в Іваново та основного ремонтного заводу для літаків серії «Ан» (Ан-22, Ан-26, Ан-30 та Ан-72).
Підготовлений у кінці грудня 2025 року звіт Бакова прямо стверджує: 308 АРЗ не в змозі здійснювати ремонт літаків серії «Ан» із таких причин:
- імпортозаміщення ключових компонентів так і не відбулося;
- конструкторська документація в повному обсязі відсутня;
- виробництво запасних частин на теренах Росії не налагоджено.
Окрім того, Баков зазначає, що Міністерство оборони не виконало комплексні графіки технічного обслуговування парку серії «Ан», затверджені міністром оборони ще у 2023 році. Нова програма усунення дефіциту, яку розробляє Дослідний машинобудівний завод ім. В. М. Мясіщева, передбачає початок фінансування — близько $300 млн — лише з 2029 року.
У рамках державного оборонного замовлення на 308 АРЗ проходять капітальний ремонт 14 літаків й авансові платежі за держконтрактами вже повністю витрачено. За словами Бакова, продовжувати ремонти неможливо. Завод не має інших джерел доходу та перебуває під загрозою банкрутства.
Зазвичай така ситуація призвела б до негайного державного втручання. У Росії — до позики на виплату зарплатні. Заборгованість було погашено коштами, позиченими в «РТ-Капіталу» — дочірньої структури «Ростеху», що спеціалізується на управлінні проблемними активами. Залишку коштів вистачило на виплату авансів працівникам станом на 25 січня 2026 року.
Джерело: документи 308 АРЗ для розгляду Комісією з проблемних активів Національної авіасервісної компанії, отримані Dallas.
Ні деталей, ні плану
Зауважимо, що вибір людини, якій Ростех довірив управляти «Авіаремонтом», сам по собі промовистий. Альберт Баков очолив цей стратегічний актив у жовтні 2022 року — без жодного профільного авіаційного досвіду. За освітою він економіст-японіст, що закінчив Інститут країн Азії та Африки при МДУ. До приходу до «Авіаремонту» почергово керував концерном «Тракторні заводи», «Курганмашзаводом» і АТ «Центральний науково-дослідний інститут точного машинобудування» — оборонними підприємствами, жодне з яких не мало відношення до авіації, але кожне з яких стикалося з гострими фінансовими труднощами у період його керівництва. Логіку кадрового рішення пояснює не послужний список, а особисті зв’язки: Баков є зятем Нікіти Міхалкова — режисера, що входить до найближчого оточення Кремля, — і близьким другом заступника голови «Ростеху» Ігоря Зав’ялова.
Масштаб проблеми з ремонтом літаків виходить далеко за межі одного заводу. Інший внутрішній документ у розпоренні Dallas — лист Бакова до заступника генерального директора «Ростеху» Олександра Назарова, датований серпнем 2025 року, — розкриває надзвичайно чутливу інформацію. Йдеться про те, що Росія наразі експлуатує близько 368 літаків серії «Ан» (Ан-12, Ан-26, Ан-72), що належать Міністерству оборони, Росгвардії та авіації ФСБ, з яких 143 потребують ремонту. Міністерство промисловості та торгівлі офіційно підтвердило «Авіаремонту» відсутність вітчизняного виробництва деталей, вузлів і агрегатів для літаків серії «Ан» — що унеможливлює виконання контрактів у встановлені терміни.
Третій документ «Авіаремонту», датований травнем 2025 року, прямо говорить: якщо не вжити невідкладних заходів, ремонт літаків типу «Ан» стане неможливим упродовж 18–24 місяців — а їхня експлуатація повністю припиниться.
Часу дедалі менше
Масив документів, отриманих Dallas, не залишає простору для двозначних трактувань. Росія експлуатує 368 військових літаків серії «Ан» — незамінних, дедалі менш придатних до польотів і залежних від неплатоспроможної ремонтної бази.
Ризики виходять далеко за межі військової авіації. У Сибіру та на Далекому Сході Росії, де Ан-26 і Ан-24 залишаються основою авіасполучення, цивільні пасажири стикаються з тими самими проблемами. Для них, як і для 29 людей на борту рейсу над Кримом 31 березня, питання вже не в тому, чи стануть «технічні несправності» новою реальністю — а в тому, скільки ще жертв знадобиться, перш ніж Росія визнає кризу, яку її ж чиновники давно зафіксували в офіційних документах.
Авіаційний сектор демонструє те, чого часто бракує в дискусіях про санкції: чіткий і наочний доказ їхньої ефективності. На відміну від економічної статистики, якою можна маніпулювати, з літаками все просто — вони або літають, або ні. За прогнозами Служби зовнішньої розвідки України, до 2030 року Росія може втратити майже половину свого цивільного авіапарку. Водночас ключовим фактором залишається послідовність. Росія й надалі обходить обмеження через треті країни, а прогалини в їхньому застосуванні послаблюють загальний ефект санкцій. Історія з літаками серії «Ан» показує: санкції самі по собі не завершують війни. Але якщо вони узгоджені й синхронізовані між союзниками, керівництво РФ саме визнає: війну в такому форматі важко підтримувати надалі.
Документи, згадані у статті, доступні за запитом. Представники медіа та аналітики, зацікавлені в ознайомленні з повним пакетом даних, можуть зв’язатися з нами через сайт Dallas або офіційні соцмережі.
