DallasAnalytics викриває можливу схему обслуговування російських гелікоптерів Ка-32, що перебувають в експлуатації у Південній Кореї. Ця країна є найбільшим іноземним оператором повітряних суден цього типу за межами Росії. Отримані документи корейської компанії HeliKorea показують, як приватні гравці продовжують підтримувати контакти з російськими авіаремонтними заводами попри санкції.
Ка-32 – багатоцільовий двомоторний транспортний вертоліт радянської розробки КБ «Камов», створений на основі військово-морського Ка-27. Його головна конструктивна особливість – співвісна схема несучих гвинтів: два трилопатеві гвинти обертаються у протилежних напрямках, тому вертоліт не має традиційного хвостового гвинта. Така схема забезпечує високу маневреність, точність зависання та добру керованість під час роботи з вантажем, зокрема в умовах обмеженого простору, гірської або міської забудови.
Ка-32 належить до класу важких багатоцільових вертольотів. Залежно від модифікації він може перевозити до 3,7 т вантажу всередині кабіни або до 5 т на зовнішній підвісці, а максимальна злітна маса із зовнішнім вантажем становить близько 12,7 т.
Завдяки поєднанню вантажопідйомності та точного керування Ка-32 пристосований до широкого спектра спеціальних завдань: гасіння лісових пожеж, пошуково-рятувальних операцій, транспортування вантажів, монтажних і будівельних робіт, лісозаготівлі, медичної евакуації та роботи у важкодоступній місцевості.
Особливо ефективним Ка-32 виявився у ролі пожежного вертольота. Для нього застосовуються підвісні водяні системи та баки місткістю до 5 000 л. Саме тому цей тип вертольотів став надзвичайно важливим для Кореї. Велика вантажопідйомність, стабільність у зависанні та висока точність керування зробили Ка-32 особливо придатним для гірської та лісистої місцевості Південної Кореї.
Корейська лісова служба використовує його насамперед для боротьби з лісовими пожежами, де вертоліт може багаторазово набирати воду та точно скидати її безпосередньо на осередок займання.
Російський «Ведмідь» у Кореї
У 1991 році Південна Корея надала СРСР кредити на суму близько $1,47 млрд. Після розпаду Союзу Росія не мала готівки для виплати боргу, тому сторони домовилися про бартер. Як наслідок, країни започаткували міжурядову програму «Бурий ведмідь» (Brown Bear Project / Bulgom Project), за якою Росія розрахувалася з Південною Кореєю за боргами колишнього СРСР шляхом постачання військової техніки та озброєння.
Проєкт проходив у кілька фаз протягом 1990-х та 2000-х років. Сеул тоді отримав танки Т-80У, бойові машини піхоти БМП-3, протитанкові комплекси «Метис-М» та ПЗРК «Ігла». Це був безпрецедентний випадок, коли союзник США – Південна Корея – стала першою країною НАТО/проамериканського блоку, яка офіційно прийняла на озброєння велику кількість передової радянської та російської бронетехніки для використання в регулярних військах.
Серед переданої техніки були і вертольоти. Поставки почалися у 1993 році. Перші Ка-32 завозила корейська LG International. За даними авіаційних довідників, у 1993–2000 роках було імпортовано 36 вертольотів для лісової служби, морської поліції та регіональних пожежних служб.
Пізніше парк продовжив швидко розширюватися, і в Кореї з’явилися нові Ка-32A11BC. Оцінки загальної кількості сильно відрізняються. За максимальними оцінками, в Кореї налічується понад 60 вертольотів цього типу, з яких 7 перебувають на озброєнні ВПС країни.
Таким чином, техніка, яка свого часу стала способом погашення радянського боргу перед Сеулом, через десятиліття перетворилася на джерело залежності Південної Кореї від російського виробника.
Сьогодні Ка-32 все ще залишається одним із найважливіших типів вертольотів у Південній Кореї. Наприклад, у лісовій службі їх 29 бортів, що робить цей тип одним із ключових середніх пожежних вертольотів країни.
Але частину машин виведено з експлуатації через проблеми з російським постачанням запчастин. Після початку повномасштабної війни Росії проти України ситуація різко погіршилася. До війни Південна Корея мала можливість підтримувати парк через російського виробника та власну систему MRO.
У березні 2025 року корейське The Asia Business Daily писало, що Росія припинила нормальне постачання запчастин до Південної Кореї, а 14 Ка-32 опинилися на землі через проблеми з деталями та обслуговуванням.
Співпраця з Росією та обхід санкцій
У рамках власного розслідування Dallas Analytics отримало копію листа від 1 грудня 2025 року (документ № HKL25-118), надісланого корейською компанією HeliKorea Co., Ltd. на адресу АТ «322 АРЗ» («322 Авіаремонтний завод», с. Воздвиженка, Приморський край, Росія) на ім’я генерального директора Олександра Шпакова.
У документі HeliKorea повідомляє про намір відвідати Росію протягом 15–19 грудня 2025 року для зустрічі з представниками АТ «322 АРЗ» та іншими партнерами. Метою поїздки названо обговорення актуальних питань на корейському ринку та можливостей ділового співробітництва.
У листі також зазначено, що АТ «322 АРЗ» є авторизованим ремонтним центром для вертольота Ка-32. У документі наведено і список членів делегації HeliKorea:
- Сехонг Мін, виконавчий директор;
- Чхве Чон-о, керівник відділу технічного обслуговування KA-32;
- Станіслав Лі, співробітник відділу закупівель.
У відповідь на цей лист керівництво «322 АРЗ» повідомило, що Авіаремонтний завод АТ «322 АРЗ» не уповноважений проводити переговори та укладати контракти з іноземними замовниками. З питань організації зустрічі, проведення переговорів та обговорення можливої співпраці керівництву HeliKorea запропонували звернутися до АТ «НАСК».
АТ «НАСК» (Акціонерне товариство «Національна авіаційно-сервісна компанія») – це російський державний посередник у сфері військово-технічного співробітництва, створений для комплексного сервісного обслуговування та післяпродажного ремонту військової авіаційної техніки російського виробництва, що постачається на експорт.
З 2023 року компанія перебуває під санкціями США та Канади. Ба більше, компанія входить до підсанкційної корпорації «Вертольоти Росії», яка, у свою чергу, управляється державною корпорацією «Ростех».
Dallas Analytics офіційно звернулася до керівництва HeliKorea Co., Ltd., запропонувавши уточнити характер її комерційних контактів із підсанкційними суб’єктами російського ВПК – зокрема АТ «322 АРЗ» та дочірньою структурою «Ростеху» АТ «НАСК». Ми також попросили роз’яснень щодо наявності в компанії процедур комплексної перевірки контрагентів (due diligence) та внутрішнього комплаєнсу для дотримання режимів експортного контролю і санкцій Республіки Корея, США, ЄС та інших партнерських юрисдикцій. HeliKorea залишила запит без відповіді.
Паралельно Dallas Analytics надіслала аналітичний запит до Міністерства торгівлі, промисловості та енергетики Південної Кореї (MOTIE) як до головного регулятора у сфері стратегічного торговельного контролю та нагляду за дотриманням правил торгівлі товарами подвійного призначення. Звернення охоплювало три ключові питання:
Регуляторний нагляд: Чи здійснює міністерство моніторинг або перевірки щодо фактів використання місцевими операторами MRO посередницьких мереж у третіх країнах для взаємодії з підсанкційними російськими суб’єктами, такими як АТ «НАСК».
Правозастосування та комплаєнс: Які обов’язкові механізми due-diligence застосовує MOTIE для запобігання порушенням з боку корейських аерокосмічних підприємств національного законодавства чи режимів іноземних вторинних санкцій.
Стратегічна мінімізація ризиків: Як MOTIE координує свої дії з державними компаніями (зокрема з Лісовою службою Кореї) задля розв’язання проблеми дефіциту запчастин до Ка-32 без залучення вітчизняного бізнесу до некомплаєнтних ланцюгів постачання.
У відповідь MOTIE надало нам наступний офіційний коментар: «Ми розуміємо, що це питання стосується імпорту запчастин для технічного обслуговування вертольотів Ка-32, і воно не належить до сфери регулювання експортного контролю нашого міністерства. Щодо згаданого вами питання, будь ласка, зверніться до Лісової служби Кореї (KFS), яка наразі опікується цими гелікоптерами».
Така позиція свідчить про фрагментованість регуляторного підходу всередині архітектури торговельного контролю Південної Кореї. Кваліфікуючи закупівлю авіаційних компонентів подвійного призначення як вузькогалузеве операційне питання Лісової служби, торговельне відомство фактично відмежовується від контролю за ризиками вторинних санкцій, пов’язаних із російськими державними аерокосмічними конгломератами. Перекладання функцій контролю на цивільне відомство ігнорує системні юридичні ризики для приватних корейських операторів від контактів зі структурами «Ростеху», що зрештою послаблює ефективність національного режиму стратегічного експортного контролю Сеула.
Попри корпоративне мовчання та небажання уряду втручатися, Dallas Analytics отримала підтвердження від джерела, обізнаного з діяльністю HeliKorea, що візит корейської делегації до Росії у грудні 2025 року дійсно відбувся, а компанія продовжує отримувати комплектуючі через сторонніх посередників.
Ця поїздка вкладається в уже сформовану систему. Ще у березні 2023 року російське профільне видання АвіаПорт повідомляло про візит делегації HeliKorea на нижегородський завод «Гідромаш» ім. В.І. Лузяніна – провідного розробника та виробника авіаційних шасі й гідросистем – для проведення передконтрактних переговорів щодо технічного обслуговування Ка-32. Це свідчить про те, що візит у грудні 2025 року був не поодиноким епізодом, а частиною системної роботи з підтримання каналів MRO з російським ВПК від початку повномасштабної війни Росії проти України.
HeliKorea
HeliKorea була заснована у 1996 році, базується в Теджоні та має операційні майданчики в районі Сеула/Кімпхо та інших місцях. Компанія виросла до одного з найбільших приватних вертолітних операторів Південної Кореї. Станом на 2017 рік її авіаційний парк оцінювали в 26 бортів.
Сфера роботи досить широка: гасіння лісових пожеж, лісогосподарські роботи, вантажні роботи, offshore-перевезення, роботи для Korea National Oil Corporation, роботи для Korea Electric Power Corporation, HEMS/санітарна авіація, MRO/технічне обслуговування інших вертольотів, тренування та симулятори.
HeliKorea на своєму сайті заявляє, що має 7 російських вертольотів у своєму розпорядженні. Втім, аналіз відкритих джерел, зокрема авіаційних реєстрів, показує, що історично компанія експлуатувала щонайменше 6 різних Ка-32 (бортові номери HL9299, HL9289, HL9401, HL9475, HL9468, HL9491), причому п’ять із них одночасно перебували в парку у 2012–2014 роках.
На сьогодні відкритими фотографічними джерелами підтверджується експлуатація щонайменше чотирьох бортів – HL9289, HL9401, HL9475 та HL9672, а актуальний статус борту номер HL9468 залишається невизначеним.
Водночас важливо, що компанія дійсно заявляє про здійснення технічного обслуговування вертольотів. У 2015 році HeliKorea разом із корейською авіаційною владою відвідала Авіаремонтний завод №150 у Росії та продовжила сертифікацію для технічного обслуговування двигунів Ка-32.
Це дає підстави припустити, що компанія мала компетенції не лише експлуатанта, а й технічного оператора російської техніки.
Аналіз митних даних свідчить, що HeliKorea мала стійкі ділові зв’язки з російськими авіаремонтними підприємствами у перші роки повномасштабної війни Росії проти України. У період із липня 2022-го до серпня 2024 року корейська компанія отримувала поставки від п’яти російських підприємств: АТ «Санкт-Петербурзька авіаремонтна компанія», АТ «Уральський завод цивільної авіації», ТОВ «Флай Авіа», ТОВ «Русскій дом авіації» та ТОВ «ЮСБ-Авіа».
Водночас, з посиленням санкційного режиму щодо російських компаній, HeliKorea, ймовірно, намагалася продовжувати обслуговування авіаційної техніки через постачальників, які не підпадали під відповідні обмеження експортного контролю. Зокрема, митні дані свідчать про поставки від українського підприємства «Мотор Січ» у 2025 році.
Водночас після серпня 2025 року в митних базах не зафіксовано інших поставок від цієї української компанії. Це може свідчити про припинення такого каналу постачання.
Враховуючи те, що отриманий нами лист про співпрацю з «332 АРЗ» датований груднем 2025 року, можна припустити, що корейська компанія була змушена знову повернутися до російських постачальників, навіть попри санкції.
Висновки
Російські вертольоти Ка-32 для Республіки Корея стали справжнім тягарем. З одного боку, ці машини задіяні у надзвичайно важливій сфері – зокрема, під час проведення пошуково-рятувальних операцій та гасіння пожеж у важкодоступних місцях.
З іншого боку, це переважно борти, які мають великий термін експлуатації. Деяким із них уже давно понад 30 років, а їхнє обслуговування в умовах санкцій створює для операторів серйозну проблему.
Наразі Dallas Analytics має підстави вважати, що через компанію HeliKorea може бути налагоджений механізм отримання російських комплектуючих, які виробляються на підсанкційних підприємствах російського ВПК.
Питання лише в тому, для яких вертольотів налагоджений цей механізм: виключно для тих, що є у розпорядженні HeliKorea, чи для десятків інших, які експлуатуються в Південній Кореї?
На даний момент ми не маємо документальних підтверджень щодо обсягів та інтенсивності таких операцій. Відповідно, ми не можемо стверджувати, що обхід санкцій відбувається в інтересах інших гравців, які зацікавлені в експлуатації вертольотів Ка-32.
Що ми можемо стверджувати однозначно – так це те, що обхід санкцій вигідний тільки Росії. Державі, яка не лише розв’язала агресивну війну проти України, але й у цій війні користується допомогою диктаторського режиму Північної Кореї.
В обмін на допомогу від Кім Чен Ина Росія суттєво посилила в останні роки країну, з якою Сеул досі не має мирного договору. Північнокорейські солдати вже мають досвід сучасної війни – їх використовували під час відбиття українського наступу в Курській області Росії.
За даними української розвідки, близько 25 000 північнокорейців уже були у складі розгорнутих на території РФ військ або пройшли через російські збройні сили. Надалі Росія може попросити надіслати ще до 50 000 військовослужбовців під час зустрічі очільника Кремля Володимира Путіна та лідера КНДР Кім Чен Ина у вересні цього року.
Обхід санкцій не посилює Південну Корею, яка має замінити російський парк гелікоптерів на більш сучасні аналоги. Натомість він продовжує підтримувати залежність від російської авіаційної промисловості та дає Росії можливість отримувати вигоду від збереження цього парку.
У підсумку санкційний тиск слабшає саме там, де він мав би створювати для Росії додаткові витрати.
